среда, 12 июня 2013 г.

Прпоную Вашій увазу урок з української мови


План-конспект уроку на тему "Активна і пасивна лексика в сучасній українській мові"

Тема: Активна і пасивна лексика в сучасній українській мові.
Мета: Засвоєння поняття про лексичне значення слова; вироблення навичок пояснювати лексичне значення слова, використовувати тлумачний словник. Виховання естетичних смаків.

Основний зміст уроку.
“Слово – це діамант, що сяє й сміється, то обернеться мутною сльозою, то виблискує яскраво-гнівно або ласкаво, спокійніше, з добротою то спалахне, мов зірка провідна, яка народжує надії, мрії, сподівання, або веселкою заграє й так бадьоро запалає, неначе вабить, і кличе, і навіть надихає” (Т. Косинка).
I. Слово вчителя.
У кожної людини є душа і серце, у кожного народу – мова і пісня. Українська мова – одна з найбагатших мов світу. Вона не сирота, бо має багату слов’янську і світову славу. Наша мова не бідна, не криво уста. Їй властива надзвичайна мелодійність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна річка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі. Всі слова – це величезний скарб, ім’я якому лексика. Лексика буває активною і пасивною. Як це зрозуміти?
З плином часу окремі слова нашої мови поволі втрачають своє значення, рідше використовуються, стають застарілими. А інші, навпаки, з’являються в мові. Нові слова, які не стали загальновживаними, – неологізми.
Застарілі слова і неологізми становлять пасивну лексику нашої мови. Активна лексика – усі слова, які повсякденно вживаються у різних формах і стилях мовлення.



II. Вправи, що актуалізують опорні знання і містять пізнавальне значення, завдання, яке готує до свідомого сприймання відомостей про активну і пасивну лексику.

Вправа 1. Прочитати. Вказати авторські неологізми.
Збирають світлі золоті меди веселок рилі та прозорі бджоли. Небо розпросторилось високо, бджоли в квіткограєві гудуть. Ненавиджу темне життєве болото, я в душу таємне ловлю сонцезлото. Журавлиниться просинь, баболітиться осінь.

Словниковий диктант.
Метро, таксо бус, файл, дискотека, кіборг, СНІД, дискета, субсидія, принтер, факс, відеомагнітофон, плеєр, ксерокс, компакт-диск, космодром.
Завдання. Які з поданих слів відносно недавно були неологізмами, а сьогодні належать до загальновживаної лексики? Які слова є неологізмами дотепер?

Вибірковий диктант.
Виписати застарілі слова (історизми).
Тільки тупіт, пил над степом чистим. Все зникає і зринає знов: над списами гордо й урочисто плине малинова корогов. Тихо. Військо ніби на молитві, ніби ноги в землю уросли. Прапор, що водив у люті битви, у курінь козацький понесли. Тут вози і зброя, люди й коні. Вогнище. У казанах куліш. Янголами на святій землі просто неба розгорнувся кіш.

III. Розвиток зв’язного мовлення.
Роздивитися репродукцію картини І. Рєпіна “Запорожці”. Які застарілі слова (історизми) ви б використали, розповідаючи про зображене на картині? Записати ці слова. 3-4 з них увести в речення.
Для довідок. Кошовий, отаман, сотник, курінний, писар, каламар, кобза, каламсійка, китайка, жупан, свита, оселедець, самопал, пістоль.
Картка 1. Підкреслити застарілі слова. Пояснити вживання розділових знаків.
Хай Господь посилає нам мудрості й сили і хранить Україну нині, прісно й вовік. На прю! Без ляку і зневіри за правду, волю, за наш край! Люди добри! Пожалійте бідолашного піїту, що від горя, від наруги за слізьми не бачить світу. Ридван шестернею під’їхав до панського рундука. Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась.
Картка 2. До поданих діалектичних слів дібрати синонімічні загальновживані.
Рихтувати, скрегулець, трудний, банувати, керниця, газда, ожіг.
Для довідок: готувати, яструб, втомлений, тужити, криниця, хазяїн, кочерга.
Вправа 2. У яких галузях науки вживаються наведені терміни.
Префікс, експедиція, радіус, кредит, реакція, гепатит.

Творча робота.
Вставити на місці крапок пропущені букви.
Гор..зонт, приват..зац..ія, електр..ка, Франц..я, істор..я, пенс..онер, бенз..н, ш..фр, Франц..я, істор..я, пенс..онер, мед..камент, кал..граф..я, в..зит, ієрогл..ф, Фінлянд..я, д..кц..я.

Вправа 3.
Подані слова записати у дві колонки: у першу – стилістично нейтральну лексику (вживається у всіх стилях мови). У другу – стилістично забарвлену (співвідноситься з певним стилем).
Піти, потеліпати, поскакати, довготелесий, високий, жебоніти, пудіти, говорити, голосний, промозкуватий, атрамент, чорнило, припущення, гіпотеза.


Словниковий диктант.
Граматика, фонетика, лінгвістика, диктант, діагональ, дієта, цистерна, еволюція, титан, ритміка, ефір, Венеція, Ніцца, Шіллер, комісія, чумна, бонна, беладонна.

Картка 5. Виділити неологізми.
На борту глайдера (космічного корабля) було кілька флаєрів, призначених для дослідження поверхні планет і картографування. Сичить “саркофаг”, піднімається атомний гриб,  і шкіриться СНІД, що збирає все ширші покоси.

Картка 6. Записати слова у дві колонки: в першу загальновживані, в другу – професійні.
Хліб, хата, рушник, молоко, книга, садок, поле, мартен, горно, лопата, ківш, кожух, радіо, термояд, мама, шпон, карниз, комбайн, трактор, борщ, шхуна, стержень, автобус, калина, шлак, обрубка, сестра, сіль.

Розподільний диктант.
Записати слова у дві колонки: в першу загальновживані, в другу – професійні.
Батько, олень, блюмінг, береза, вода, мартен, дно, телевізор, книга, стиснення, брат, лисиця, камінь, шлак, радість, олівець, земля, дорога, успіх, лиття.

IV. Підсумок.
Що називається активною і пасивною лексикою?

V. Домашнє завдання.
Скласти казку про архаїзми і неологізми.
Пропоную Вашій увазі урок з української літератури


Тема: Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Мотив гармонійного єднання людини з природою у вірші «Давня весна»
Мета: допомогти глибше осягнути життєвий і творчий шлях Лесі Українки, її багатогранну складну обдаровану особистість через спогади, листи, біографічні твори; розкрити через поезію відповідність між певними поетичними рядками й фактами з життя Лесі Українки;  розвивати усне зв’язне мовлення учнів; розвивати поетичне мовлення учнів, уяву, вміння відчувати настрій поезії; виховувати почуття надії та віри у краще, незважаючи на людські недуги.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Підручник: Українська література/ Авраменко О.М., Дмитренко Г.К.- К: Грамота, 2008.- С. 135-137
Наочність: Оформлення дошки (Додаток А), фотографії (Додаток Б)
Обладнання: фото Лесі Українки, Олени Пчілки, Петро Косач, картки з написами
Структурно-композиційна схема уроку
                   I.                        Організація класу на роботу
                II.                        Повідомлення теми, мети і завдань
             III.                        Актуалізація опорних знань
a)                  Бесіда
             IV.                        Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу
                V.                        Підсумок уроку
              VI.                        Домашнє завдання
           VII.                        Оцінювання

Хід уроку
                   I.                        Організація класу на роботу (1 хв.)
·        створення психологічного настрою;
·        перевірка готовності учнів до уроку;
·        створення емоційної атмосфери уроку
                II.                        Повідомлення теми, мети і завдань (3 хв.)
Сьогодні ми з Вами продовжуємо знайомитись з особистістю та творчістю Лесі Українки.
...Як нам потрібно сьогодні учитися у Лесі Українки вірному сприйняттю багатогранного життя...
П. Тичина
Прийом незавершених речень:
-                     Я цілком погоджуюсь із Павлом Тичиною…
-                     Цими рядками Павло Тичина…

Запишіть до зошитів тему «Леся Українка як особистість», зазначте дати: 1871-1913 та епіграф уроку:
             III.                        Актуалізація опорних знань (17 хв.)
a)                 бесіда
-                     Із творчістю Лесі Українки Ви вже зустрічаєтесь у друге. Дома Ви вже почали знайомитись з її особистістю, готувались до зустрічі з письменницею. Давайте спробуємо познайомитись ближче: наблизимося до письменниці, часу, її оточення. Давайте спробуємо підійти до неї ближче та створити власну уяву.
Перший крок
Що нам дає першу уяву про особистість (зовнішність)
-                     Портрет (на дошку кріпиться фото письменниці)
-                     Починаємо працювати. Перше, що ми бачимо в людині — це її зовнішність. (на дошку приклеюється портрет письменниці)
ü    Вчитель зачитує спогади сучасників про зовнішність поетеси (після кожної цитати робиться підсумок уроку):
Ø    Аріадна Трущ
 «Лесю уявляють мужеською, але вона відзначалася великою жіночністю. Леся любила одягатися. Одягалася гарно, але скромно, спеціально любила гарні блузки. На лівій руці носила чорну рукавичку. Ходила Леся рівно, але з паличкою...»
Ø    Касіян Гранат, молодий чиновник, який служив з батьком в одній установі, залишив такі спогади: «Невисока білява молода жінка, бліда, тендітна, ніби стомлена, але енергійна, весела. Ось вона сміється і з її звужених повік випромінюється тепло, густа синява, біля очей лягають тоненькими павутинками зморшки. Ось вона перестає сміятись, і враз павутиннячко зникає, зникає і синява очей. Вони стають світлими, блакитними, допитливими, ніби вона чогось жде від співбесідника. Ось вона піднімає невеличку руку, білу-білу, із синіми прожилками, і поправляє сплетені вузлом коси. Між брів, не зачіпаючи високого сяючого чола, стримить тоненька риска».
ü    Учні роблять узагальнення опису зовнішності. Зовнішність людини може нам розповісти про життєві обставини, характер, вдачу, моральні якості, тобто внутрішній світ.
Другий крок
Ми знаємо, що оточення людини має великий вплив на формування особистості. Отже, скажіть будь ласка у якому оточенні формується людина. (сім’я)
Оточення (ставиться перша стрілка)
ü    Олена Пчілка- мати (кріпиться фото)
Мати вплинула на формування світогляду, сформувала патріотичні погляди. Вплинула на вибір життєвого шляху. Прилучала з дитинства до перекладацької праці (зокрема, творів Гоголя, навіть Гомера). Заохочувала до вивчення фольклору, етнографії. Завдяки матері Леся «змалечку пише добірною українською мовою». Мати підбирала домашніх вчителів, не віддала до гімназії, бо це була казенна наука, всуціль зрусифікована. Вона ж вибрала доньці вельми красномовний псевдонім. Підсумок: Отже, мати вплинула на формування світогляду, на розвиток обдарувань, на рівень освіченості.
ü    Петро Косач - батько (кріпиться фото)
Він врятував життя Лесі, коли вона була ще немовлям. Оскільки мати не могла годувати груддю доньку, бо захворіла на тяжку анемію, то батько, боячись, що дитина загине, взяв відпустку і за лікарськими приписами, які старанно виконував, налагодив штучне годування і виходив Лесю сам. Може, тому вони: донька і батько, були найщирішими і найніжнішими приятелями. Та й Леся була подібна до нього і вродою, і вдачею. Для своєї улюблениці Петро Косач побудував «білий домик», де Леся писала свої твори, був одним з перших читачів. Підтримуючи обдарування і захоплення, все ж найбільше турбувався про здоров’я, тривожився, коли у «білому домику» до пізньої ночі горіло світло.
 Підсумок: Найбільше, що дав дочці, — безкорисливу справжню батьківську любов, матеріально забезпечив здобутгя освіти, сприяв розвитку обдарувань, захоплень, вплинув на формування характеру і вдачі.
Третій крок
-                     Як ми вже дізналися, батьки Лесі дали їй усе можливе. Вони подарували їй найцінніший подарунок. Який? (освіта)
Освіта
-                     Знайдіть будь ласка у статті відомості про те, яку освіту отримала Леся Україна. (учні зачитують цитати)
ü    Висновок. Леся Українка — високоосвічена ерудована людина. Знання свої здобула завдяки батькам, великій силі волі, витримці, бажанню. Отже, короткий підсумок — semрег tіго (завжди учень). Не зайве буде й нам скористатися таким девізом .
Четвертий крок
Характер
-                     Батьки, оточення, освіта формують в людини характер.
-                     Як Ви вважаєте, яким був характер в Лесі Українки?
-                     Професор Б. Степанишин у своїй книзі про Лесю Українку сформулював 14 характерних рис великої українки. Серед них скромність, самокритичність, прямота, делікатність.
Ø    Висновок. Леся мала сильний характер, залізну волю, була терплячою, бо інакше вона не змогла б перебороти хворобу і життя в таких суспільних умовах.
-                     Підсумок схеми
-                     Отож, наша робота була плідною. Чи можемо ми тепер сказати якою була Леся? Ви можете користатися для відповідей своїми схемами, які сподіваюсь, будуть вам корисними.(відповідь учнів)
-                     Висновок.
Леся Українка — високоосвічена обдарована особистість з багатим духовним світом, з високими моральними принципами, шляхетна і благородна натура. Завдяки силі волі, витримці, залізному характеру витримала випробовування долі і могла підвести підсумок:
 «Зрештою, життя моє не було убогим, і сором було б мені плакатись на нього». (висновок робиться вчителем)
             IV.                        Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу (17)
-                     Чи любите ви весну? Чому?
-                     Сьогодні ми з Вами познайомимося із віршем «Давня весна». Про що говорить назва вірша? Яким він може бути?
-                     Виразне читання вірша «Давня весна» (вчитель)
-                     Відкрийте підручники на сторінці 137. Подивиться на вірш. Візьміть олівці та розставляйте наголоси протягом мого читання вірша. Спробуйте, слухаючи ці рядки, уявити собі картину, яку нам описує Леся Українка.
-                     Обмін враженнями («мікрофон»)
-                     Закінчить будь ласка речення (на дошці)
ü    Мене найбільше вразило….
ü    Я відчув…
ü    Я побачив…

-                     Бесіда за змістом поезії
-                     Чи правильно ми зрозуміли образ давньої весни?
Ø    А яку весну згадує поетеса, прочитайте рядки, як їх зрозуміти (або про що вони свідчать)
Ø    А який настрій у ліричної героїні вірша?
Ø    Що вона відчуває?
Ø    Чому? Які факти з життя Лесі пояснюють такий стан ліричної героїні?
Ø    Чому такий контраст?
Ø    Прочитайте рядки, що свідчать, що маленька героїня знаходиться під захистом, оберегом навколишнього чарівного світу, що свідчать при їх нерозривний зв’язок.

-                     Художній аналіз поезії «Давня весна».
-                     Прослухайте поезію ще раз. І спробуйте зафіксувати увагу на кожному моменті, кожному образі, що допомагають нам відчути і пережити стан і відчуття героїні.
Гроно «Дитячі спогади Лесі»
-                     Давайте зберемо по часточках цю картину: Весна, природа, дарунки, яблуневі гілки, листя, квітки, вітер, гай, воля, пташині пісні.
-                     А тепер до деяких образів давайте додамо характеристику зроблену Лесею:
Весна - весела, щедра, мила ....
-                     А як вона себе повидить? Знайдіть метафору? Яке значення вони мають? (Що цим хотіла Леся підкреслити, сказати)
промінням грала, сипала квітки ....
-                     Знайдіть синоніми, що передають розвиток природи:
ожило, загомоніло
-                     Знайдіть порівняння, яке описує політ весни:
Вона летіла хутко, мов стокрила
-                     Леся вживає у вірші повтори. Як ви вважаєте, що ними хотіла підкреслити Леся?
все, я, мене ...
-                     Вірш насичений запереченнями. Знайдіть їх. Яку роль вони відіграють:
Ні, не забула! не придбала, не забуде, не було й не буде.

-                     тепер уважно ще раз прочитайте усі компоненти нашого грона, пригадайте що ми визначили про стан нашої героїні, її думки про своє життя.
-                     a. Якби ви визначили настрій цієї поезії. Її тон (оптимізм, …)
-                     b. Які думки утверджуються у цій поезії. Які мотиви знаходять розвиток у цій поезії?
-                     c. Яка ж основна думка?

-                     Давайте звіримо наші думки з поетесою – прочитаємо уривок з її листа….
У квітні 1892 р. поетеса писала М. Павликові: «...Весна тепер справжня настала, і навіть тут у нас було нібито гаряче, а мені се найкраще. Я вже давно не бачила справжньої весни, і мені здається, що так багато зозуль, як сей рік, ще ніколи не було. Через те я, хоч і не часто, приходжу в оптимістичний настрій, і тоді мені своє і чуже життя кращим здається, а дуже нелогічно, бо що спільного між оптимізмом і зозулями? Але, певне, в мені якийсь атавізм одкликається, спасибі йому!...»
-                     Чому образ зозулі визначено як домінуючий?
Зозулі і оптимізм — ось ключ до розуміння віршів про весну Лесі Українки, їх бадьорого життєрадісного тону.

                V.                        Підсумок уроку (3 хв.)
-                     Чи познайомилися ми ближче з поетесою?
-                     Що нового ми дізналися про неї? Що відкрили для себе?

             VI.                        Домашнє завдання (1 хв.)
-                     Як Ви вважаєте, чи варто нам продовжити роботу вивчення творчості Лесі Українки? Давайте визначимо наше домашнє завдання.
-                     Отже, нам потрібно вивчити напам’ять вірш «Давня весна»

          VII.                        Оцінювання (2 хв.)
Оцінки з коментарем.

















Пропоную Вашій увазі урок з української літератури

Тема. Багатогранний образ жінки-матері в Шевченкових поемах “Катерина”,  “Наймичка”, “Марія”.

Мета: розглянути творчість Т.Шевченка в історико-культурному  контексті доби; визначити своєрідність поем “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”; розкрити трагедію життя жінки-матері; розвивати аналітико-синтетичне мислення і мовленнєву культуру учнів; виховувати шанобливе ставлення до жінки, матері; почуття доброти, милосердя, совісті.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, репродукції картин Касіяна до творів Т.Шевченка, репродукція картини “Володимирська Божа Матір“ Васнєцова, три логічні схеми, літературознавчий словничок.



Все упованіє моє

На тебе, мати, возлагаю,

Святая сила всіх святих

Пренепорочная, благая.

Т.Шевченко



Т.Шевченко – один з найталановитіших, найніжніших і найщиріших співців жіночої долі.

“Такого полум’яного культу материнства,  такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Т.Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері”.

(М.Рильський)



Заздалегідь учнів ділимо на групи: дослідники, літературознавці, критики, теоретики, народознавці, мистецтвознавці.

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Для Т.Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклася в його серці.  І дівчина-наймичка, і покритка, і вдова, і мати, що народила кріпака, — це символ долі всіх українок, які злилися в поезії Кобзаря у величний, багатостраждальний образ України-матері. Доля кріпачки у Шевченкових творах завжди трагічна, бо такою вона була в жінок, які зустрілися в поетовому житті. Це і рідна мати, це його рідні сестри Катря, Ярина та Марія, це, зрештою, його трепетна юнача любов Оксана Коваленко, котру, як і героїню поеми “Катерина”, зганьблено. Отже, жіноча недоля для  великого  Кобзаря є не тільки загальнонаціональною, а й особистою трагедією.



Дослідники про образ матері в Шевченкових творах



         На уроці ми будемо працювати за таким планом:
Варіації художніх підходів:

а) домінування романтичного плану (“Катерина”);

б) побутово-реалістичних “Наймичка”;

в) символістсько-алегорична узагальненість  у поемі “Марія”.
Внутрішній світ героїнь, глибина душі і велич; неможливість однолінійної оцінки характерів.
І.Франко про жіночі образи в поезії Т.Шевченка.



Мусимо дати відповідь на питання.

Проблемне питання:

1838                              1845                              1859

“Катерина”                            “Наймичка”                  “Марія”

еволюція жіночого образу чи різність творчих установок автора?

Що спільного між героїнями поем “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”?

Ідея християнського шляху наскрізь просвітлює ще одну Шевченкову тему, до якої він постійно, з невідворотністю фатуму, повертається, — тему жіночого гріха. Героїні “Кобзаря”, трансформуючись одна в одну, ведуть читача до порятунку духовного і засвідчують своїми долями, який тяжкий гріх  до нього.

Три жінки стоять на трьох сходинках наближення до Бога. Усі три – Катерина, наймичка Ганна і Марія – вродливі, добрі, лагідні. Усі вони через свою наївну щирість чинять гріх – стають покритками. Так, це суперечить євангельській оповіді (але не заповідям!), насправді Пречиста не була покриткою, проте Шевченкові конче необхідно усіх трьох героїнь поставити в однаковісінькі вихідні  умови, а також принагідно підкреслити: усі до єдиного люди уже за природою своєю гріховні, йдеться лише про те, як вони ведуться з тою гріховністю. Нагадую, Шевченко завжди, переповідаючи якісь значні історичні події, аби матеріалізувати свою думку, вносив у них будь-які зміни, необхідні для увиразнення ідейного змісту.

Три жінки (три типи людей) чинять в однакових умовах по-різному.

- Як це зображує Шевченко?

На мою думку, нам потрібно повторити теорію літератури, щоб зрозуміти творчий задум і дати  відповідь на проблемне питання.



Виступ літературознавців



поема                                     реалізм                         символізм

романтизм



Життєвий шлях людини – сходження вгору, до омріяного ідеалу.  Сходинку за сходинкою долає людина, але часом під впливом певних обставин падає, скочується донизу.

Розповідь про героїнь поем літературних критиків



Перед уроком кожна група вдома складає план до образу.

На першій сходинці зупинилася Катерина (хоча все-таки ступила на неї, зберігши совість, честь і шлахетність). Найтяжчий її переступ у тому,  що наклала на себе руки, цим самим порушивши волю Всевишнього і – що страшніше – поникла перед ликом зла та мимоволі подовжила його, прирікаючи на наглу смерть сина. Одне слово, відмовилася шукати шлях до Бога.

Ні-ні, автор не картає свою героїню за малодушність, навпаки, жаліє її, сироту.  І то закономірно: у кожного з нас, таких слабких і беззахисних, є своя межа терпіння, сили волі, і Катерина просто переступила свою межу.



-         Як бачить цю картину теоретик?

Теоретики з групи пояснюють схеми 1, 2.



Але є люди, котрі долаючи пекельні муки, підіймаються на вишу сходинку. Це – наймичка Ганна. Вона зупинила в собі зло, подолала спокусу самогубства, підкорилася волі Божій і спокутала  свій гріх, зробивши  все для синового щастя.

На третю, найвищу до всевишнього, сходинку, підіймається Марія. Вона очистила свій формально-церковний гріх спасінням проти плоду цього гріха – спаса, який приніс спасіння людям. Але не тільки це. Після розп’яття Сина Пречиста Діва, хоч сама падала трупом від болю й скорботи, знайшла духовні сили надихнути  “своїм святим очисним словом” апостолів, що виявилися нетвердими й душеубогими (бо ж люди). Ця слабка, змучена жінка єдина в найтяжчу хвилину не втратила віру, підхопила добро, не дала його зупинити – уможливила майбутній порятунок людства, яке вбило її дитину.  Отак  покритка стала Покровою – заступницею і надією стражденного світу.

-         Як ставиться Шевченко до своїх героїнь?

(У “Катерині”, “Наймичці”, і “Марії” – це ліричні і публічні  відступи.

-         Чим вони відрізняються між собою?

-         Можна, але слід ще глибше дослідити ці образи.

1)    Як повелися батьки з Катериною?

2)    Чому Ганна віддає сина чужим людям?

3)    Чого боявся Йосип і що змусило його одружитись з Марією?

Про що це свідчить?

Світ жорстокий, і не тільки любов до людини рухає людством.

- Як зображують Матір на  картинах художники?

Що спільного між звичайними земними жінками і Марією, що народила Спасителя людства?



Виступи мистецтвознавців про жіночі образи в репродукціях

Касіяна та Васнєцова у “Володимирській Божій Матері”



Зрозуміло, син у цих трьох поемах (”Катерина”, “Наймичка”, “Марія”) є символом майбутности й добра. Катерина, розчавлена злом, зрікається будучини та довіреного їй Господом добра. Ганна ж спромогається переступити пекельний біль, приймає будучину і фізично продовжує добро (рятує, виховує, плекає сина). Марія продовжує добро ще й духовно – не тільки спасає. Виховує Спасителя, а й підхоплює синову справу після його загибелі, оберігає останню нить, що єднає нас, смертних, зі Всевишнім.

Тож і в людини, якщо вона хоче бути Людиною (богоподібною істотою), немає іншого виходу, як відповідати на зло  Добром, а неминучі гріхи свої перетворювати у достоїнства.

Хто-хто, а Шевченко з власного досвіду добре знав,  як то тяжко людині подарувати кривду, простити ворога. І тому  поет у багатьох ключових творах подає разючі приклади християнської доброчесності і в такий спосіб переконує, просвітлює Господньою любов’ю себе і читача.

“Катерина”, “Наймичка”, “Марія”

1)    еволюція жіночого образу

чи

2)    різність творчих установок?



Франко про поему “Наймичка Т.Шевченка



“Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би так витривало, так гаряче і з цілою свідомістю промовляв в образі жінок, в обороні їх права на повне, чисто людське життя, котрий би таким могучим словом бичував  усе те, що в’яже, деморалізує і тисне женщину. Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високий і так щиро людський ідеал жінки-матері, як се вчинив Шевченко”.

Отже, ще раз повторимо:

образ Катерини – трагічний;

наймички – величний;

Марії – героїчний.

-         Чи є це відповідь на проблемне питання?



Теорія літератури

Поема – ліро-епічний твір, у якому зображені значні події й яскраві характери, а розповідь про героїв супроводжується розкриттям авторських переживань та роздумів.

Романтизм – художній метод у літературі і  мистецтві, коли не задовольняючій митця дійсності протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією, піднесеного над дійсністю.

Реалізм – художній метод, який вимагає правдивого і всебічного відображення дійсності.

Ліричний відступ -  авторський відступ від розгортання подій, картин та образів, у якому письменник безпосередньо від себе висловлює почуття і настрої у зв’язку з долею героїв, виявляє своє ставлення до них.

Публіцистичний відступ – авторський відступ від розгортання подій, у якому письменник висловлює ставлення до суспільних проблем (застереження  дівчатам).

Символ – один з поетичних тропів: умовне позначення  якогось явища чи поняття іншим на основі подібності з метою стисло і яскраво передати певну ідею.

Плани до характеристики Катерини, Ганни, Марії



Образ Катерини



1. Кохання дівчини.

2. Осуд людей.

3. Вигнання батьками.

4. Зрада коханої людини.

5. Самогубство.



Образ Ганни


Трагізм становища жінки.
Глибока душевна краса героїні.
Палка материнська любов до своєї дитини.
Готовність на самопожертву.
Невтомність у праці.
Чуйність і делікатність.
Материнській подвиг Ганни.



Образ Марії


“Квіт рожевий”, “кроткая”, “всесвятая”.
Народження сина.
Усвідомлення його участі.
Шлях за сином.
Голгофа.

“Дух святий свій понесла в їх душі вбогі”.



Пропоную Вашій увазі урок зи української  мови

ТЕМА УРОКУ: СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЛЕКСИКИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЇ (за поемою М.І.Бучка "Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка").
 МЕТА УРОКУ:    узагальнити, систематизувати, вміння застосувати набуті учнями знання з теми, вміння розрізняти значення слів, їх морфологічних ознак, стилістичну функцію у реченні та мовленні; розвивати уважність при користуванні українською лексикою, спостережливість над сполучуваністю слів та вживання у різних стилях мовлення, зокрема, над сполучуваністю слів у аналізованій поемі, робити узагальнення з опорою на дослідження; виховувати любов до краси слова буковинських митців та до безсмертних імен нації, любов до  рідної мови та культурних надбань.
ТИП УРОКУ:          урок застосування знань, умінь, навичок.
ОБЛАДНАННЯ:  виставка літератури, портрет Т.Г.Шевченка, обрамлений вишитим рушником, під ним на столі у підсвічнику – свічечка, поруч – кетяги калини, портрет М.І.Бучка, тексти поеми, опорні конспекти: ”Стилістичні можливості лексики”, “Стилістична роль фразеології”, опорна  таблиця “Стилістична диференціація сучасної української літературної мови”, роздатковий матеріал, ТЗН, опорна схема “Методичні рекомендації складання сенкана”.
ФОРМИ РОБОТИ:евристична бесіда (“снігова куля”), коментар дослідника (“активне слухання”), лексико-стилістичний практикум, бесіда (“метод Прес”), творчо-дослідницька робота, усні вправи комунікативного характеру, вправи творчо-розвивального характеру, лексико-семантичний практикум, самостійна робота, виразне читання поезії, підсумково-узагальнююча бесіда (“вільний мікрофон»).
Етапи уроку
Макроструктура уроку
Мікроструктура уроку
І.Установчо-мотиваційний
Організаційно-вступна частина уроку.
-Сугестивне введення в те-му–аудіозапис поезії “Заповіт”
Вступне слово вчителя.
Тези творчо-дослідницької роботи.
ІІ.Операційно-пізнавальий  
Повідомлення теми, мети. 
Мотивація навчальної діяльності.
Актуалізація та корекція опорних знань учнів.
-Постановка виконавських завдань уроку.
- Евристична бесіда (“снігова куля”)
ІІІ.Творчо-дослідницький
Застосування знань, умінь, навичок.
 -Коментар дослідника
 (“активне слухання”).
-Лексико-стилістичний практикум.
 
- Бесіда (“метод ПРЕС”).
 
- Творчо-дослідницька робота.
-Усні вправи комунікативного характеру.
-Вправи творчо-розвивального характеру.
-Лексико-семантичний практикум.
ІV.Системно-узагальнюючий 
Підсумки уроку.
Оцінювання, самооцінювання.
Організація домашнього завдання.
 - Самостійна робота.
-Підсумково-узагальнююча бесіда (“вільний мікрофон»)
-Сенкен (вправа “Два–чотири – усі разом”).
-Поетична хвилинка.
Диференційоване д/з.


ТЕМА УРОКУ:
 СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЛЕКСИКИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЇ (за поемою М.І.Бучка "Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка").

МЕТА УРОКУ:  узагальнити, систематизувати вміння застосувати набуті учнями знання з теми, вміння розрізняти значення слів, їх морфологічних ознак, стилістичну функцію у реченні та мовленні; розвивати уважність при користуванні українською лексикою, спостережливість над сполучуваністю слів та вживання у різних стилях мовлення, зокрема, над сполучуваністю слів у аналізованій поемі, робити узагальнення з опорою на дослідження; виховувати любов до краси слова буковинських митців та до безсмертних імен нації, любов до  рідної мови та культурних надбань.
ТИП УРОКУ:          урок застосування знань, умінь, навичок..
ОБЛАДНАННЯ:  виставка літератури, портрет Т.Г.Шевченка, обрамлений вишитим рушником, під ним на столі у підсвічнику – свічечка, поруч – кетяги калини, портрет М.І.Бучка, тексти поеми, опорні конспекти: ”Стилістичні можливості лексики”, “Стилістична роль фразеології”, опорна  таблиця “Стилістична диференціація сучасної української літературної мови”, роздатковий матеріал, ТЗН, опорна схема “Методичні рекомендації складання сенкана”.
ФОРМИ РОБОТИ:евристична бесіда (“снігова куля”), коментар дослідника (“активне слухання”) , лексико-стилістичний практикум, бесіда (“метод Прес”), бесіда, творчо-дослідницька робота, усні вправи комунікативного характеру, вправи творчо-розвивального характеру, лексико-семантичний практикум, самостійна робота, виразне читання поезії, підсумково-узагальнююча бесіда (“вільний мікрофон).

ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ
                                                                 Минає ніч.
 
                                                                 Відходить найостання ніч
 
                                                                        М.Бучко

Методична ремарка.
 Робота здійснюється у творчих дослідницьких групах, кожна з яких взаємодоповнює іншу; завдання творчо-дослідницького характеру здійснювалися методом випереджувального навчання. Протягом уроку коментується вчителем та учнями виставка літератури та епіграф уроку. Перед кожним учнем на парті текст твору, опорні конспекти, схеми, таблиці, роздатковий матеріал, словники.

УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
І.Організаційно-вступна частина
Сугестивне введення у тему (звучить аудіозапис поезії “Заповіт” на сл.Т.Г.Шевченка, муз. Г.Гладкого).
                         
 
Вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка буковинськими митцями слова
(тези творчо-дослідницької роботи)
За життя Т.Г.Шевченка Буковина була найбільш глухою з австрійських провінцій. Лише з часом, під впливом революції 1848-1849 р.р., українці Галичини й Буковини почали активно заявляти про свої національні прагнення й поступово усвідомлювати себе частиною великого європейського народу. Визначну роль у цьому процесі зіграли твори та національно-визвольні ідеї Т.Г.Шевченка.
Хоча Тарасові Шевченку ніколи не довелося побувати у Чернівцях, як і на Буковині чи загалом у Західній Україні, його ім’я було добре знане нашими земляками. Досить перегорнути кілька сторінок історії, щоби пересвідчитися: Шевченком місцева інтелігенція ( і не лише українська) зачитувалася так само, як і творами класиків німецької, польської, румунської та інших літератур. Його твори стали відомими у нашому краї у 60-х роках ХІХ ст. з альманаху “Ластівка”, галицьких часописів “Вечорниці”, “Нива” та інших.
Муза Кобзаря була натхненником усіх прогресивних письменників краю – О.Кобилянської, І.Діброви, Д.Макогона, М.Марфієвича, Д.Загула, В.Кобилянського, М.Івасюка тощо. Особливо великий вплив мала творчість Т.Г.Шевченка на Буковинського Соловія – Юрія Федьковича, який бачив у  Кобзареві пристрасного борця за волю народу і якому присвятив багато своїх поетичних творів: “Скресни, Бояне!”, “Співацька добраніч. На скін Тараса Шевченка”, “Осьмий поменник Тарасові Шевченкові на вічну пам’ять” та інші.
Позначився вплив Шевченкових дум і на творчості письменника і композитора С.Воробкевича, який популяризував твори Кобзаря, виступав з промовами на шевченківських концертах у Чернівцях. Хори  С. Воробкевича на слова Т.Шевченка стали одними з перших спроб музичної інтерпретації його поезій. С.Воробкевич створив прекрасні хорові композиції: “Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?”, “Та не дай, Господи, нікому”, “Три шляхи”, “Минають дні” тощо. Він також написав музику до віршів “Думи мої, думи мої...”, “І широкою долиною” та ін.
Традиції Ю.Федьковича, Д.Загула, С.Яричевського продовжили літератори В.Лесин, О.Пулинець, О.Романець, Б.Мельничук, які досліджували різні аспекти Шевченкової спадщини, а вчені-мовознавці - Н.Бабич, Н.Гуйванюк, Н.Єремійчук – багатство мови його творів.
Буковинські письменники висловлюють у своїх творах захоплення величчю Генія Шевченка. Поезії, присвячені Кобзарю, є у творчості О.Вільшини (“Витай, Тарасе...”), П.Амбросій (“Коли я Шевченків портрет вишивала...”), Б.Мельничука (“Чотири поклони на Тарасовій горі”), Г.Тарасюк (“На день перепоховання Т.Г.Шевченка”),Т.Севернюк(“Кобзар”. Ще одне прочитання”), М.Ткача (“Останній етап до свободи”), В.Колодія (“На поминальному вечорі Шевченка”), М.Бучка ("Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка") та ін.
М.Ткач написав сценарій до фільму-опери “Наймичка” (за однойменним твором Т.Шевченка). Образ Шевченка у фільмі “Сон” створив наш земляк-кіноактор І.Миколайчук.
Лауреатами найвищої літературної нагороди – Національної премії  України імені Т.Г.Шевченка стали  дев’ять буковинців, з них п’ять письменників та сценаристів – Ірина Вільде (1965 р.), Михайло Ткач (1973 р.), Іван Миколайчук (1988 р.), Володимир Івасюк (1993 р.), Марія Матіос (2005 р.).
Вступне слово вчителя - у вінок шани Кобзареві.
“Є в Шевченка народження дата,
Дати смерті в Шевченка нема” (Ліна Костенко).
10 березня 1861 року в холодному Петербурзі завершив свій земний шлях геній нації – Тарас Шевченко. Багато змін у житті нашого народу, заради якого творив і страждав Кобзар. Озираючись назад, згадуючи минуле, ми неодноразово запитуємо себе: “А що б сказав Тарас, якби був нашим сучасником?!” Напевне, його слово було б таке ж суворе і справедливе, як і тоді, коли він бачив рідну землю поневоленою. За 145 років після Шевченка багато буковинських митців слова намагалися вступити в діалог з ним: у поетичних творах, молитвах, піснях, сповідях...

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
Постановка виконавських завдань:
1.Досліджувати стилістичну роль лексики та фразеології у поемі.
2.Скласти сенкан уроку.
3.З’ясувати роль художньої деталі у сюжетній канві твору.