Пропоную Вашій увазі урок зи української мови
ТЕМА УРОКУ: СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЛЕКСИКИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЇ (за поемою М.І.Бучка "Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка").
МЕТА УРОКУ: узагальнити, систематизувати вміння застосувати набуті учнями знання з теми, вміння розрізняти значення слів, їх морфологічних ознак, стилістичну функцію у реченні та мовленні; розвивати уважність при користуванні українською лексикою, спостережливість над сполучуваністю слів та вживання у різних стилях мовлення, зокрема, над сполучуваністю слів у аналізованій поемі, робити узагальнення з опорою на дослідження; виховувати любов до краси слова буковинських митців та до безсмертних імен нації, любов до рідної мови та культурних надбань.
ТИП УРОКУ: урок застосування знань, умінь, навичок..
ОБЛАДНАННЯ: виставка літератури, портрет Т.Г.Шевченка, обрамлений вишитим рушником, під ним на столі у підсвічнику – свічечка, поруч – кетяги калини, портрет М.І.Бучка, тексти поеми, опорні конспекти: ”Стилістичні можливості лексики”, “Стилістична роль фразеології”, опорна таблиця “Стилістична диференціація сучасної української літературної мови”, роздатковий матеріал, ТЗН, опорна схема “Методичні рекомендації складання сенкана”.
ФОРМИ РОБОТИ:евристична бесіда (“снігова куля”), коментар дослідника (“активне слухання”) , лексико-стилістичний практикум, бесіда (“метод Прес”), бесіда, творчо-дослідницька робота, усні вправи комунікативного характеру, вправи творчо-розвивального характеру, лексико-семантичний практикум, самостійна робота, виразне читання поезії, підсумково-узагальнююча бесіда (“вільний мікрофон).
ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ
Минає ніч.
Відходить найостання ніч
М.Бучко
Методична ремарка. Робота здійснюється у творчих дослідницьких групах, кожна з яких взаємодоповнює іншу; завдання творчо-дослідницького характеру здійснювалися методом випереджувального навчання. Протягом уроку коментується вчителем та учнями виставка літератури та епіграф уроку. Перед кожним учнем на парті текст твору, опорні конспекти, схеми, таблиці, роздатковий матеріал, словники.
УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
І.Організаційно-вступна частина
Сугестивне введення у тему (звучить аудіозапис поезії “Заповіт” на сл.Т.Г.Шевченка, муз. Г.Гладкого).
Вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка буковинськими митцями слова
(тези творчо-дослідницької роботи)
За життя Т.Г.Шевченка Буковина була найбільш глухою з австрійських провінцій. Лише з часом, під впливом революції 1848-1849 р.р., українці Галичини й Буковини почали активно заявляти про свої національні прагнення й поступово усвідомлювати себе частиною великого європейського народу. Визначну роль у цьому процесі зіграли твори та національно-визвольні ідеї Т.Г.Шевченка.
Хоча Тарасові Шевченку ніколи не довелося побувати у Чернівцях, як і на Буковині чи загалом у Західній Україні, його ім’я було добре знане нашими земляками. Досить перегорнути кілька сторінок історії, щоби пересвідчитися: Шевченком місцева інтелігенція ( і не лише українська) зачитувалася так само, як і творами класиків німецької, польської, румунської та інших літератур. Його твори стали відомими у нашому краї у 60-х роках ХІХ ст. з альманаху “Ластівка”, галицьких часописів “Вечорниці”, “Нива” та інших.
Муза Кобзаря була натхненником усіх прогресивних письменників краю – О.Кобилянської, І.Діброви, Д.Макогона, М.Марфієвича, Д.Загула, В.Кобилянського, М.Івасюка тощо. Особливо великий вплив мала творчість Т.Г.Шевченка на Буковинського Соловія – Юрія Федьковича, який бачив у Кобзареві пристрасного борця за волю народу і якому присвятив багато своїх поетичних творів: “Скресни, Бояне!”, “Співацька добраніч. На скін Тараса Шевченка”, “Осьмий поменник Тарасові Шевченкові на вічну пам’ять” та інші.
Позначився вплив Шевченкових дум і на творчості письменника і композитора С.Воробкевича, який популяризував твори Кобзаря, виступав з промовами на шевченківських концертах у Чернівцях. Хори С. Воробкевича на слова Т.Шевченка стали одними з перших спроб музичної інтерпретації його поезій. С.Воробкевич створив прекрасні хорові композиції: “Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?”, “Та не дай, Господи, нікому”, “Три шляхи”, “Минають дні” тощо. Він також написав музику до віршів “Думи мої, думи мої...”, “І широкою долиною” та ін.
Традиції Ю.Федьковича, Д.Загула, С.Яричевського продовжили літератори В.Лесин, О.Пулинець, О.Романець, Б.Мельничук, які досліджували різні аспекти Шевченкової спадщини, а вчені-мовознавці - Н.Бабич, Н.Гуйванюк, Н.Єремійчук – багатство мови його творів.
Буковинські письменники висловлюють у своїх творах захоплення величчю Генія Шевченка. Поезії, присвячені Кобзарю, є у творчості О.Вільшини (“Витай, Тарасе...”), П.Амбросій (“Коли я Шевченків портрет вишивала...”), Б.Мельничука (“Чотири поклони на Тарасовій горі”), Г.Тарасюк (“На день перепоховання Т.Г.Шевченка”),Т.Севернюк(“Кобзар”. Ще одне прочитання”), М.Ткача (“Останній етап до свободи”), В.Колодія (“На поминальному вечорі Шевченка”), М.Бучка ("Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка") та ін.
М.Ткач написав сценарій до фільму-опери “Наймичка” (за однойменним твором Т.Шевченка). Образ Шевченка у фільмі “Сон” створив наш земляк-кіноактор І.Миколайчук.
Лауреатами найвищої літературної нагороди – Національної премії України імені Т.Г.Шевченка стали дев’ять буковинців, з них п’ять письменників та сценаристів – Ірина Вільде (1965 р.), Михайло Ткач (1973 р.), Іван Миколайчук (1988 р.), Володимир Івасюк (1993 р.), Марія Матіос (2005 р.).
Вступне слово вчителя - у вінок шани Кобзареві.
“Є в Шевченка народження дата,
Дати смерті в Шевченка нема” (Ліна Костенко).
10 березня 1861 року в холодному Петербурзі завершив свій земний шлях геній нації – Тарас Шевченко. Багато змін у житті нашого народу, заради якого творив і страждав Кобзар. Озираючись назад, згадуючи минуле, ми неодноразово запитуємо себе: “А що б сказав Тарас, якби був нашим сучасником?!” Напевне, його слово було б таке ж суворе і справедливе, як і тоді, коли він бачив рідну землю поневоленою. За 145 років після Шевченка багато буковинських митців слова намагалися вступити в діалог з ним: у поетичних творах, молитвах, піснях, сповідях...
ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
Постановка виконавських завдань:
1.Досліджувати стилістичну роль лексики та фразеології у поемі.
2.Скласти сенкан уроку.
3.З’ясувати роль художньої деталі у сюжетній канві твору.
ТЕМА УРОКУ: СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЛЕКСИКИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЇ (за поемою М.І.Бучка "Пророк,
або Остання ніч Тараса Шевченка").
МЕТА УРОКУ: узагальнити, систематизувати, вміння застосувати набуті учнями знання з теми, вміння розрізняти значення слів, їх морфологічних ознак, стилістичну функцію у реченні та мовленні; розвивати уважність при користуванні українською лексикою, спостережливість над сполучуваністю слів та вживання у різних стилях мовлення, зокрема, над сполучуваністю слів у аналізованій поемі, робити узагальнення з опорою на дослідження; виховувати любов до краси слова буковинських митців та до безсмертних імен нації, любов до рідної мови та культурних надбань.
ТИП УРОКУ: урок застосування знань, умінь, навичок.
ОБЛАДНАННЯ: виставка літератури, портрет Т.Г.Шевченка, обрамлений вишитим рушником, під ним на столі у підсвічнику – свічечка, поруч – кетяги калини, портрет М.І.Бучка, тексти поеми, опорні конспекти: ”Стилістичні можливості лексики”, “Стилістична роль фразеології”, опорна таблиця “Стилістична диференціація сучасної української літературної мови”, роздатковий матеріал, ТЗН, опорна схема “Методичні рекомендації складання сенкана”.
ФОРМИ РОБОТИ:евристична бесіда (“снігова куля”), коментар дослідника (“активне слухання”), лексико-стилістичний практикум, бесіда (“метод Прес”), творчо-дослідницька робота, усні вправи комунікативного характеру, вправи творчо-розвивального характеру, лексико-семантичний практикум, самостійна робота, виразне читання поезії, підсумково-узагальнююча бесіда (“вільний мікрофон»).
МЕТА УРОКУ: узагальнити, систематизувати, вміння застосувати набуті учнями знання з теми, вміння розрізняти значення слів, їх морфологічних ознак, стилістичну функцію у реченні та мовленні; розвивати уважність при користуванні українською лексикою, спостережливість над сполучуваністю слів та вживання у різних стилях мовлення, зокрема, над сполучуваністю слів у аналізованій поемі, робити узагальнення з опорою на дослідження; виховувати любов до краси слова буковинських митців та до безсмертних імен нації, любов до рідної мови та культурних надбань.
ТИП УРОКУ: урок застосування знань, умінь, навичок.
ОБЛАДНАННЯ: виставка літератури, портрет Т.Г.Шевченка, обрамлений вишитим рушником, під ним на столі у підсвічнику – свічечка, поруч – кетяги калини, портрет М.І.Бучка, тексти поеми, опорні конспекти: ”Стилістичні можливості лексики”, “Стилістична роль фразеології”, опорна таблиця “Стилістична диференціація сучасної української літературної мови”, роздатковий матеріал, ТЗН, опорна схема “Методичні рекомендації складання сенкана”.
ФОРМИ РОБОТИ:евристична бесіда (“снігова куля”), коментар дослідника (“активне слухання”), лексико-стилістичний практикум, бесіда (“метод Прес”), творчо-дослідницька робота, усні вправи комунікативного характеру, вправи творчо-розвивального характеру, лексико-семантичний практикум, самостійна робота, виразне читання поезії, підсумково-узагальнююча бесіда (“вільний мікрофон»).
|
Етапи уроку
|
Макроструктура уроку
|
Мікроструктура уроку
|
|
І.Установчо-мотиваційний
|
Організаційно-вступна частина уроку.
|
-Сугестивне введення в те-му–аудіозапис поезії “Заповіт”
Вступне слово вчителя. Тези творчо-дослідницької роботи. |
|
ІІ.Операційно-пізнавальий
|
Повідомлення теми, мети.
Мотивація навчальної діяльності.
Актуалізація та корекція опорних знань
учнів.
|
-Постановка виконавських завдань уроку.
- Евристична бесіда (“снігова куля”) |
|
ІІІ.Творчо-дослідницький
|
Застосування знань, умінь, навичок.
|
-Коментар дослідника
(“активне слухання”). -Лексико-стилістичний практикум. - Бесіда (“метод ПРЕС”). - Творчо-дослідницька робота. -Усні вправи комунікативного характеру. -Вправи творчо-розвивального характеру. -Лексико-семантичний практикум. |
|
ІV.Системно-узагальнюючий
|
Підсумки уроку.
Оцінювання, самооцінювання. Організація домашнього завдання. |
- Самостійна робота.
-Підсумково-узагальнююча бесіда (“вільний мікрофон») -Сенкен (вправа “Два–чотири – усі разом”). -Поетична хвилинка. Диференційоване д/з. |
ТЕМА УРОКУ: СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЛЕКСИКИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЇ (за поемою М.І.Бучка "Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка").
МЕТА УРОКУ: узагальнити, систематизувати вміння застосувати набуті учнями знання з теми, вміння розрізняти значення слів, їх морфологічних ознак, стилістичну функцію у реченні та мовленні; розвивати уважність при користуванні українською лексикою, спостережливість над сполучуваністю слів та вживання у різних стилях мовлення, зокрема, над сполучуваністю слів у аналізованій поемі, робити узагальнення з опорою на дослідження; виховувати любов до краси слова буковинських митців та до безсмертних імен нації, любов до рідної мови та культурних надбань.
ТИП УРОКУ: урок застосування знань, умінь, навичок..
ОБЛАДНАННЯ: виставка літератури, портрет Т.Г.Шевченка, обрамлений вишитим рушником, під ним на столі у підсвічнику – свічечка, поруч – кетяги калини, портрет М.І.Бучка, тексти поеми, опорні конспекти: ”Стилістичні можливості лексики”, “Стилістична роль фразеології”, опорна таблиця “Стилістична диференціація сучасної української літературної мови”, роздатковий матеріал, ТЗН, опорна схема “Методичні рекомендації складання сенкана”.
ФОРМИ РОБОТИ:евристична бесіда (“снігова куля”), коментар дослідника (“активне слухання”) , лексико-стилістичний практикум, бесіда (“метод Прес”), бесіда, творчо-дослідницька робота, усні вправи комунікативного характеру, вправи творчо-розвивального характеру, лексико-семантичний практикум, самостійна робота, виразне читання поезії, підсумково-узагальнююча бесіда (“вільний мікрофон).
ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ
Минає ніч.
Відходить найостання ніч
М.Бучко
Методична ремарка. Робота здійснюється у творчих дослідницьких групах, кожна з яких взаємодоповнює іншу; завдання творчо-дослідницького характеру здійснювалися методом випереджувального навчання. Протягом уроку коментується вчителем та учнями виставка літератури та епіграф уроку. Перед кожним учнем на парті текст твору, опорні конспекти, схеми, таблиці, роздатковий матеріал, словники.
УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
І.Організаційно-вступна частина
Сугестивне введення у тему (звучить аудіозапис поезії “Заповіт” на сл.Т.Г.Шевченка, муз. Г.Гладкого).
Вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка буковинськими митцями слова
(тези творчо-дослідницької роботи)
За життя Т.Г.Шевченка Буковина була найбільш глухою з австрійських провінцій. Лише з часом, під впливом революції 1848-1849 р.р., українці Галичини й Буковини почали активно заявляти про свої національні прагнення й поступово усвідомлювати себе частиною великого європейського народу. Визначну роль у цьому процесі зіграли твори та національно-визвольні ідеї Т.Г.Шевченка.
Хоча Тарасові Шевченку ніколи не довелося побувати у Чернівцях, як і на Буковині чи загалом у Західній Україні, його ім’я було добре знане нашими земляками. Досить перегорнути кілька сторінок історії, щоби пересвідчитися: Шевченком місцева інтелігенція ( і не лише українська) зачитувалася так само, як і творами класиків німецької, польської, румунської та інших літератур. Його твори стали відомими у нашому краї у 60-х роках ХІХ ст. з альманаху “Ластівка”, галицьких часописів “Вечорниці”, “Нива” та інших.
Муза Кобзаря була натхненником усіх прогресивних письменників краю – О.Кобилянської, І.Діброви, Д.Макогона, М.Марфієвича, Д.Загула, В.Кобилянського, М.Івасюка тощо. Особливо великий вплив мала творчість Т.Г.Шевченка на Буковинського Соловія – Юрія Федьковича, який бачив у Кобзареві пристрасного борця за волю народу і якому присвятив багато своїх поетичних творів: “Скресни, Бояне!”, “Співацька добраніч. На скін Тараса Шевченка”, “Осьмий поменник Тарасові Шевченкові на вічну пам’ять” та інші.
Позначився вплив Шевченкових дум і на творчості письменника і композитора С.Воробкевича, який популяризував твори Кобзаря, виступав з промовами на шевченківських концертах у Чернівцях. Хори С. Воробкевича на слова Т.Шевченка стали одними з перших спроб музичної інтерпретації його поезій. С.Воробкевич створив прекрасні хорові композиції: “Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?”, “Та не дай, Господи, нікому”, “Три шляхи”, “Минають дні” тощо. Він також написав музику до віршів “Думи мої, думи мої...”, “І широкою долиною” та ін.
Традиції Ю.Федьковича, Д.Загула, С.Яричевського продовжили літератори В.Лесин, О.Пулинець, О.Романець, Б.Мельничук, які досліджували різні аспекти Шевченкової спадщини, а вчені-мовознавці - Н.Бабич, Н.Гуйванюк, Н.Єремійчук – багатство мови його творів.
Буковинські письменники висловлюють у своїх творах захоплення величчю Генія Шевченка. Поезії, присвячені Кобзарю, є у творчості О.Вільшини (“Витай, Тарасе...”), П.Амбросій (“Коли я Шевченків портрет вишивала...”), Б.Мельничука (“Чотири поклони на Тарасовій горі”), Г.Тарасюк (“На день перепоховання Т.Г.Шевченка”),Т.Севернюк(“Кобзар”. Ще одне прочитання”), М.Ткача (“Останній етап до свободи”), В.Колодія (“На поминальному вечорі Шевченка”), М.Бучка ("Пророк, або Остання ніч Тараса Шевченка") та ін.
М.Ткач написав сценарій до фільму-опери “Наймичка” (за однойменним твором Т.Шевченка). Образ Шевченка у фільмі “Сон” створив наш земляк-кіноактор І.Миколайчук.
Лауреатами найвищої літературної нагороди – Національної премії України імені Т.Г.Шевченка стали дев’ять буковинців, з них п’ять письменників та сценаристів – Ірина Вільде (1965 р.), Михайло Ткач (1973 р.), Іван Миколайчук (1988 р.), Володимир Івасюк (1993 р.), Марія Матіос (2005 р.).
Вступне слово вчителя - у вінок шани Кобзареві.
“Є в Шевченка народження дата,
Дати смерті в Шевченка нема” (Ліна Костенко).
10 березня 1861 року в холодному Петербурзі завершив свій земний шлях геній нації – Тарас Шевченко. Багато змін у житті нашого народу, заради якого творив і страждав Кобзар. Озираючись назад, згадуючи минуле, ми неодноразово запитуємо себе: “А що б сказав Тарас, якби був нашим сучасником?!” Напевне, його слово було б таке ж суворе і справедливе, як і тоді, коли він бачив рідну землю поневоленою. За 145 років після Шевченка багато буковинських митців слова намагалися вступити в діалог з ним: у поетичних творах, молитвах, піснях, сповідях...
ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
Постановка виконавських завдань:
1.Досліджувати стилістичну роль лексики та фразеології у поемі.
2.Скласти сенкан уроку.
3.З’ясувати роль художньої деталі у сюжетній канві твору.
Комментариев нет:
Отправить комментарий