Пропоную Вашій увазі урок з української літератури

Тема. Багатогранний образ жінки-матері в Шевченкових поемах “Катерина”,  “Наймичка”, “Марія”.

Мета: розглянути творчість Т.Шевченка в історико-культурному  контексті доби; визначити своєрідність поем “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”; розкрити трагедію життя жінки-матері; розвивати аналітико-синтетичне мислення і мовленнєву культуру учнів; виховувати шанобливе ставлення до жінки, матері; почуття доброти, милосердя, совісті.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, репродукції картин Касіяна до творів Т.Шевченка, репродукція картини “Володимирська Божа Матір“ Васнєцова, три логічні схеми, літературознавчий словничок.

Все упованіє моє

На тебе, мати, возлагаю,

Святая сила всіх святих

Пренепорочная, благая.

Т.Шевченко

Т.Шевченко – один з найталановитіших, найніжніших і найщиріших співців жіночої долі.

“Такого полум’яного культу материнства,  такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Т.Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері”.

(М.Рильський)

Заздалегідь учнів ділимо на групи: дослідники, літературознавці, критики, теоретики, народознавці, мистецтвознавці.

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Для Т.Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклася в його серці.  І дівчина-наймичка, і покритка, і вдова, і мати, що народила кріпака, — це символ долі всіх українок, які злилися в поезії Кобзаря у величний, багатостраждальний образ України-матері. Доля кріпачки у Шевченкових творах завжди трагічна, бо такою вона була в жінок, які зустрілися в поетовому житті. Це і рідна мати, це його рідні сестри Катря, Ярина та Марія, це, зрештою, його трепетна юнача любов Оксана Коваленко, котру, як і героїню поеми “Катерина”, зганьблено. Отже, жіноча недоля для  великого  Кобзаря є не тільки загальнонаціональною, а й особистою трагедією.

Дослідники про образ матері в Шевченкових творах

         На уроці ми будемо працювати за таким планом:

Варіації художніх підходів:

а) домінування романтичного плану (“Катерина”);

б) побутово-реалістичних “Наймичка”;

в) символістсько-алегорична узагальненість  у поемі “Марія”.

Внутрішній світ героїнь, глибина душі і велич; неможливість однолінійної оцінки характерів.

І.Франко про жіночі образи в поезії Т.Шевченка.

Мусимо дати відповідь на питання.

Проблемне питання:

1838                              1845                              1859

“Катерина”                            “Наймичка”                  “Марія”

еволюція жіночого образу чи різність творчих установок автора?

Що спільного між героїнями поем “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”?

Ідея християнського шляху наскрізь просвітлює ще одну Шевченкову тему, до якої він постійно, з невідворотністю фатуму, повертається, — тему жіночого гріха. Героїні “Кобзаря”, трансформуючись одна в одну, ведуть читача до порятунку духовного і засвідчують своїми долями, який тяжкий гріх  до нього.

Три жінки стоять на трьох сходинках наближення до Бога. Усі три – Катерина, наймичка Ганна і Марія – вродливі, добрі, лагідні. Усі вони через свою наївну щирість чинять гріх – стають покритками. Так, це суперечить євангельській оповіді (але не заповідям!), насправді Пречиста не була покриткою, проте Шевченкові конче необхідно усіх трьох героїнь поставити в однаковісінькі вихідні  умови, а також принагідно підкреслити: усі до єдиного люди уже за природою своєю гріховні, йдеться лише про те, як вони ведуться з тою гріховністю. Нагадую, Шевченко завжди, переповідаючи якісь значні історичні події, аби матеріалізувати свою думку, вносив у них будь-які зміни, необхідні для увиразнення ідейного змісту.

Три жінки (три типи людей) чинять в однакових умовах по-різному.

- Як це зображує Шевченко?

На мою думку, нам потрібно повторити теорію літератури, щоб зрозуміти творчий задум і дати  відповідь на проблемне питання.

Виступ літературознавців

поема                                     реалізм                         символізм

романтизм

Життєвий шлях людини – сходження вгору, до омріяного ідеалу.  Сходинку за сходинкою долає людина, але часом під впливом певних обставин падає, скочується донизу.

Розповідь про героїнь поем літературних критиків

Перед уроком кожна група вдома складає план до образу.

На першій сходинці зупинилася Катерина (хоча все-таки ступила на неї, зберігши совість, честь і шлахетність). Найтяжчий її переступ у тому,  що наклала на себе руки, цим самим порушивши волю Всевишнього і – що страшніше – поникла перед ликом зла та мимоволі подовжила його, прирікаючи на наглу смерть сина. Одне слово, відмовилася шукати шлях до Бога.

Ні-ні, автор не картає свою героїню за малодушність, навпаки, жаліє її, сироту.  І то закономірно: у кожного з нас, таких слабких і беззахисних, є своя межа терпіння, сили волі, і Катерина просто переступила свою межу.

-         Як бачить цю картину теоретик?

Теоретики з групи пояснюють схеми 1, 2.

Але є люди, котрі долаючи пекельні муки, підіймаються на вишу сходинку. Це – наймичка Ганна. Вона зупинила в собі зло, подолала спокусу самогубства, підкорилася волі Божій і спокутала  свій гріх, зробивши  все для синового щастя.

На третю, найвищу до всевишнього, сходинку, підіймається Марія. Вона очистила свій формально-церковний гріх спасінням проти плоду цього гріха – спаса, який приніс спасіння людям. Але не тільки це. Після розп’яття Сина Пречиста Діва, хоч сама падала трупом від болю й скорботи, знайшла духовні сили надихнути  “своїм святим очисним словом” апостолів, що виявилися нетвердими й душеубогими (бо ж люди). Ця слабка, змучена жінка єдина в найтяжчу хвилину не втратила віру, підхопила добро, не дала його зупинити – уможливила майбутній порятунок людства, яке вбило її дитину.  Отак  покритка стала Покровою – заступницею і надією стражденного світу.

-         Як ставиться Шевченко до своїх героїнь?

(У “Катерині”, “Наймичці”, і “Марії” – це ліричні і публічні  відступи.

-         Чим вони відрізняються між собою?

-         Можна, але слід ще глибше дослідити ці образи.

1)    Як повелися батьки з Катериною?

2)    Чому Ганна віддає сина чужим людям?

3)    Чого боявся Йосип і що змусило його одружитись з Марією?

Про що це свідчить?

Світ жорстокий, і не тільки любов до людини рухає людством.

- Як зображують Матір на  картинах художники?

Що спільного між звичайними земними жінками і Марією, що народила Спасителя людства?

Виступи мистецтвознавців про жіночі образи в репродукціях

Касіяна та Васнєцова у “Володимирській Божій Матері”

Зрозуміло, син у цих трьох поемах (”Катерина”, “Наймичка”, “Марія”) є символом майбутности й добра. Катерина, розчавлена злом, зрікається будучини та довіреного їй Господом добра. Ганна ж спромогається переступити пекельний біль, приймає будучину і фізично продовжує добро (рятує, виховує, плекає сина). Марія продовжує добро ще й духовно – не тільки спасає. Виховує Спасителя, а й підхоплює синову справу після його загибелі, оберігає останню нить, що єднає нас, смертних, зі Всевишнім.

Тож і в людини, якщо вона хоче бути Людиною (богоподібною істотою), немає іншого виходу, як відповідати на зло  Добром, а неминучі гріхи свої перетворювати у достоїнства.

Хто-хто, а Шевченко з власного досвіду добре знав,  як то тяжко людині подарувати кривду, простити ворога. І тому  поет у багатьох ключових творах подає разючі приклади християнської доброчесності і в такий спосіб переконує, просвітлює Господньою любов’ю себе і читача.

“Катерина”, “Наймичка”, “Марія”

1)    еволюція жіночого образу

чи

2)    різність творчих установок?

Франко про поему “Наймичка Т.Шевченка

“Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би так витривало, так гаряче і з цілою свідомістю промовляв в образі жінок, в обороні їх права на повне, чисто людське життя, котрий би таким могучим словом бичував  усе те, що в’яже, деморалізує і тисне женщину. Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високий і так щиро людський ідеал жінки-матері, як се вчинив Шевченко”.

Отже, ще раз повторимо:

образ Катерини – трагічний;

наймички – величний;

Марії – героїчний.

-         Чи є це відповідь на проблемне питання?

Теорія літератури

Поема – ліро-епічний твір, у якому зображені значні події й яскраві характери, а розповідь про героїв супроводжується розкриттям авторських переживань та роздумів.

Романтизм – художній метод у літературі і  мистецтві, коли не задовольняючій митця дійсності протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією, піднесеного над дійсністю.

Реалізм – художній метод, який вимагає правдивого і всебічного відображення дійсності.

Ліричний відступ -  авторський відступ від розгортання подій, картин та образів, у якому письменник безпосередньо від себе висловлює почуття і настрої у зв’язку з долею героїв, виявляє своє ставлення до них.

Публіцистичний відступ – авторський відступ від розгортання подій, у якому письменник висловлює ставлення до суспільних проблем (застереження  дівчатам).

Символ – один з поетичних тропів: умовне позначення  якогось явища чи поняття іншим на основі подібності з метою стисло і яскраво передати певну ідею.

Плани до характеристики Катерини, Ганни, Марії

Образ Катерини

1. Кохання дівчини.

2. Осуд людей.

3. Вигнання батьками.

4. Зрада коханої людини.

5. Самогубство.

Образ Ганни

Трагізм становища жінки.

Глибока душевна краса героїні.

Палка материнська любов до своєї дитини.

Готовність на самопожертву.

Невтомність у праці.

Чуйність і делікатність.

Материнській подвиг Ганни.

Образ Марії

“Квіт рожевий”, “кроткая”, “всесвятая”.

Народження сина.

Усвідомлення його участі.

Шлях за сином.

Голгофа.

“Дух святий свій понесла в їх душі вбогі”.